Помічали за собою таке переживання?
От відбудеться щось (чи не відбудеться) – тоді я щось зроблю, чи я почну щось робити …
100% буду це робити! Тільки не зараз – потім (зуб даю 🙂 )
- «Після дощику в четвер»
- Після свят
- З Нового року
- Після Паски
- З понеділка
Бувають у тебе такі думки?
І що?
Починаєш?
Це один зі способів, якими нас обманює наш мозок – яким ми себе обманюємо.
Нам все здається, що нам чогось не вистачає, чогось бракує, щоб почати діяти, почати жити тим життям, про яке ми мріємо
- То грошей не вистачає, то часу, то компетенцій, то знань, то натхнення, то здоров’я, то ще чогось …
- Треба підготуватись, треба зібратись з думками, треба налаштуватись, треба … ще 1000 всього треба
Правда в тому, що такого моменту, коли ми будемо готові на 100%, коли у нас будуть всі ресурси, і всі зорі, планети, події та обставини складуться найліпшим чином – такого моменту не існує
Він є лише у нашій уяві
Тому ми відкладаємо, чекаємо, тягнемо, зволікаємо
Такі собі «ждуни» та «завтрамени чи завтравумени»
Правда в тому, що ми починаємо зараз, або не починаємо ніколи
Такого поняття, як «завтра» не існує, бо завтра знову буде – «сьогодні»
Так що – або забудь й чесну собі скажи – я цього робити не буду, або – ставай і роби вже
Сьогодні!
Зараз!
Ну а допомогти тобі в цьому можуть Клубні заняття – доєднуйся 👇
